французька мова

1. n

1) французька мова

2) (the French) збірн. французи; французький народ

2. adj

французький

3. v

1) перекладати на французьку мову

2) розм. офранцужувати

3):

to French it — розмовляти по-французькому

* * *

1) французька мова

2) ( the French) французи; французький народ

3) cл. лайка, непристойне слово

1) розмовляти французькою мовою ( to French it)

2) перекладати на французьку мову

3) офранцужувати

4) кyл. ( french) готувати на французький манір; нарізати тонкими скибочками, стружкою

1. n

1) галльська мова

2) поет., жарт. французька мова

2. adj

1) галльський

2) поет., жарт. французький

* * *

1) галльська мова

2) французька мова

1) галльський

2) французький

1. n

1) англо-норман; норман, що переселився в Англію

2) французька мова норманів (що переселилися в Англію)

2. adj

англо-норманський; що стосується норманів, які переселилися в Англію

* * *

1) icт. англо-норман; норман, який переселився в Англію

2) французька мова норманів ( що переселилися в Англію)

1) англо-норманський

2) який стосується норманів, що переселились в Англію

1. n (від фр. parlez-vous) жарт

1) французька мова

2) урок французької мови

3) француз

2. v

1) розмовляти французькою мовою

2) розмовляти іноземною мовою

3) базікати

* * *

1) французька мова; урок французької мови

2) француз

1) говорити, розмовляти французькою мовою; говорити, розмовляти іноземною мовою

2) базікати

1) лiнгв. нормандський діалект французької мови

2) "нормандська французька"; французька мова, яка була офіційною мовою Англії ХІ- XVII cт.

1) лiнгв. нормандський діалект французької мови

2) "нормандська французька"; французька мова, яка була офіційною мовою Англії ХІ- XVII cт.

1) галльська мова

2) французька мова

1) галльський

2) французький

1) англо-французький

2) icт. який стосується англо-норманської мови, англо-норманський

1. n

група романських мов

2. adj

романський

* * *

1. n

група романських мов

2. adj

романський

* * *

1) ( Romance) лицарський роман (у віршах; metrical romance)

2) роман (героїчного, пригодницького, любовного жанру); романтична література

3) романтичний епізод; ряд незвичайних пригод; роман, любовна пригода

4) романтика

5) вигадка; небилиця

6) лит. іспанська балада

7) мyз. романс

1) перебільшувати, прикрашати дійсність

2) мріяти, фантазувати

3) залицятися

1. n

1) лінгв. норманський діалект французької мови

2) французька мова, що була офіційною мовою Англії (в XI— XVII ст.)

2. adj іст.

нормансько-французький, норманський

1) англо-французький

2) icт. який стосується англо-норманської мови, англо-норманський

1) icт. англо-норман; норман, який переселився в Англію

2) французька мова норманів ( що переселилися в Англію)

1) англо-норманський

2) який стосується норманів, що переселились в Англію

1) французька мова

2) ( the French) французи; французький народ

3) cл. лайка, непристойне слово

1) розмовляти французькою мовою ( to French it)

2) перекладати на французьку мову

3) офранцужувати

4) кyл. ( french) готувати на французький манір; нарізати тонкими скибочками, стружкою

1) французька мова; урок французької мови

2) француз

1) говорити, розмовляти французькою мовою; говорити, розмовляти іноземною мовою

2) базікати

исковеркать нівечити, знівечити, калічити, скалічити, (мысль, слова) перекручувати, перекрутити, (о мног.) понівечити, покалічити, поперекручувати, покрутити; срвн. Искажать. [І знівечили ви заповідь Божу ради звичаю вашого (Єванг.). Дороге, гарне поламала, понівечила й зіпсувала його рівновагу (Черкас.). Він перекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш)]. -кать мысль (чью), цитату - перекрутити (чию) думку, цитату (цитоване). -кивать язык - калічити мову. Исковерканный - знівечений, скалічений, перекручений, покручений. -ная жизнь - знівечене життя. -ный французский язык - калічена французька мова. -ться - нівечитися, знівечитися, калічитися, скалічитися и т. д.

дочерин и дочернин

1) доччин (ж. -на, ср. -не);

2) дочірній. [Маєток припав дочірній лінії. Французька та італійська мова - дочірні романські].

* * *

(пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нер чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штибом, способом, робом, ладом чого. [Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штибом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нер - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [Одежу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нер - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штибом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нер - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турецька; по-французькому, по-турецькому.

* * *

1) см. манера

2) мані́р, -у, кшталт, -у, шталт, -у, штиб, -у; ( лад) лад, -у; ( образец) зразо́к, -зка́; ( способ) спо́сіб, -собу